Лекція 8. Енергозберігаючі технології

Мета лекції: Ознайомити студентів із теоретичними та практичними основами застосування енергозберігаючих і ресурсозберігаючих технологій у дорожньому будівництві; сформувати розуміння концепції «вуглецевого сліду» та методів мінімізації негативного екологічного впливу будівельних процесів на навколишнє середовище; вивчити технологічні особливості, температурні режими та специфіку виробництва асфальтобетонних сумішей із пониженою температурою приготування (теплих, напівтеплих та холодних); розкрити фізико-хімічні механізми регулювання в'язкості та покращення змочуваності кам'яних матеріалів за допомогою поверхнево-активних речовин (ПАР), синтетичних восків і спіненого бітуму; а також розглянути компонентний склад, колоїдну структуру, механізми стабільності та руйнування бітумних емульсій як перспективного напряму в екологічно безпечному будівництві автомобільних доріг.

Питання для самоперевірки.

1.     Опишіть структуру «вуглецевого сліду» в дорожньому будівництві. Чому виготовлення цементного клінкеру та виробництво асфальтобетону займають лідируючі позиції за рівнем викидів CO2?

2.     Яка головна перевага холодних асфальтобетонних сумішей, і за допомогою якого лабораторного випробування оцінюють їхню стійкість до передчасного монолічення (злежуваності)?

3.     Які три основні інженерні рішення дозволяють знизити в'язкість в'яжучого та забезпечити бездефектне вкладання теплих і напівтеплих асфальтобетонних сумішей?

4.     Яка колоїдна структура притаманна бітумній емульсії, у чому різниця між прямою та зворотною емульсіями, і які основні механізми відповідають за її технологічний розпад (фазову сепарацію)? 

5.     У чому полягає «парадокс модифікованих бітумів» щодо енергоємності виробництва, і як введення ПАР допомагає нівелювати цей негативний ефект?