Section outline
-
-
Шановні студенти! Ми розпочинаємо вивчення курсу «Філософія» – науки і дисципліни, яка протягом тисячоліть формувала світогляд людства, впливала на розвиток науки, культури й суспільства. Можливо, у вас виникне питання: навіщо інженеру чи механіку філософія? Адже ви готуєтесь працювати з технікою, розрахунками та конкретними практичними задачами. Я закликаю вас не сприймати цей курс як формальність, а як можливість розширити свій кругозір, навчитися мислити більш вільно та творчо. Адже справжній фахівець – це не лише майстер своєї справи, а й особистість із широким світоглядом.
Тож запрошую вас до спільного шляху у світ філософських ідей, діалогу й пошуку істини.
З повагою і надією на співпрацю ваш лектор і автор курсу доц., к.філ.наук Чхеайло Ірина Іванівна
-
-
Філософія – це не лише «історія мудрих думок», а й жива практика мислення, яка навчає орієнтуватися у світі, що стрімко змінюється. Вона дає інструменти, завдяки яким можна не тільки створювати технічні рішення, а й оцінювати їхній вплив на людину та суспільство.
Філософія потрібна саме для того, щоб навчитися бачити ширший контекст своєї професії. Вона допоможе вам: розвивати критичне мислення та вміння аналізувати складні проблеми;розуміти взаємозв’язок між наукою, технікою й суспільством;усвідомлювати цінність людського життя, етичні та соціальні аспекти інженерної діяльності;навчитися ставити запитання і шукати на них ґрунтовні відповіді.
ТРИВАЛІСТЬ КУРСУ
3 КРЕДИТИ, 90 ГОДИН, 16 ТИЖНІВ
ОБСЯГ КУРСУ
90 ГОДИН, з них:
32 години лекцій
16 годин практичних занять
42 годин самостійної роботи -
Метою розгляду даної теми є визначення світоглядного характеру філософського знання, його відмінність від міфу, релігії та конкретного наукового знання. Після вивчення цієї теми ви будете знати: Як відбувався історичний процес розвитку усвідомлення людиною сутності світу та її місця у ньому? Які спільні риси та розбіжності історичних типів світогляду: міфу, релігії та філософії? Чим визначаються особливості методології філософського дослідження? Яку роль відіграє філософія у формуванні всебічно розвиненої особистості?
-
Метою є стислий розгляд історії філософії в країнах Давнього Сходу, народи яких мали своєрідні філософські ідеї і зробили свій внесок у розвиток філософської думки давнього рабовласницького світу і намагалася розв’язати ті питання, якими займалася в подальшому і філософія заходу. Вивчаючи матеріал цієї теми, Ви дізнаєтесь: Коли і чому виникає філософське світорозуміння?Які особливості філософського мислення в країнах давнього Сходу.
-
Мета: з’ясувати соціальні, світоглядні, інтелектуальні чинники виникнення філософії у стародавній Греції, розглянути й охарактеризувати перші філософські школи Греції та її перших філософів. Розглянути вчення Сократа , Платона і Аристотеля, особливості і відмінності елінністично-римської філософії та провідних римських філософських шкіл.
-
Мета: дослідити середньовічну філософію як синтез двох традицій: християнської ідеології та античної філософії. Теоцентризм середньовічної філософії: людина та природа як боже творіння Схоластику як раціональне обґрунтування теології. Полеміку реалізму та номіналізму. Розглянути вчення Фоми Аквінського – систематизатора середньовічної схоластики.
-
Мета: розкрити особливості філософської думки доби Відродження, показати її місце в історії культури та духовного розвитку Європи; дослідити основні ідеї гуманізму, антропоцентризму та нової картини світу; сформувати у студентів розуміння значення філософії Відродження для становлення науки нового часу та сучасного світогляду.
-
Мета: Дослідити протилежні напрямки у філософії Нового часу: емпіризм і раціоналізм, матеріалізм і ідеалізм. Розглянути концепцію нової науки Ф. Бекона, принцип універсального сумніву Р. Декарта, антропологію та філософію руху Б. Спінози, філософські погляди Дж. Локка, Д. Юма, Дж. Берклі та Г.В. Лейбніца. Ознайомитися з філософією Просвітництва і її основними напрямками: деїстичним (Ж.-Л. Монтеск’є, Ф.М. Вольтер, Жан-Жак Руссо) та матеріалістичним (Гольбах, Гельвеций, Дідро).З 'ясувати вплив наукової революції XVI-XVII ст. на розвиток філософії.
-
-
Мета: розглянути філософію стародавніх слов’ян, філософію періоду Відродження, філософсько-гуманістичні ідеї Просвітництва в Україні. Ознайомитись із професійною філософією Києво-Могилянської академії, філософією Г.С.Сковороди. Дослідити українську філософію ХІХ - ХХ ст. та українську філософію сучасності.
-
Метою розгляду даної теми є проблема буття та її вирішення. Окремо увага приділяється вивченню окремої форми буття -буття ідеального, буття свідомості. Відносини природного та штучного світів. Форми буття світу. Практичний спосіб людського буття. Філософське розуміння свідомості. Свідомість як філософська категорія. Проблеми виникнення свідомості. Основні властивості, функції та структура свідомості. Особливості політичної,правової, моральної, етичної, естетичної та інших форм суспільної свідомості. Людське усвідомлення об`єктивної та суб`єктивної реальності. Роль духовності у подаланні викликів сучасного глобального світу.
-
Метою теми є філософський аналіз проблеми пізнання. Гносеологія як теорія пізнання у структурі філософського знання. Сутність пізнання у філософській традиції. Суб'єкт та об'єкт пізнання. Проблема істини. Чуттєве та раціональне у пізнанні. Особливості наукового пізнання. Рівні , форми і методи наукового пізнання. Епістемологія як теорія наукового пізнання. Наука і суспільство. Мета та цінність наукової діяльності. Специфіка пізнавальної діяльності у технічних науках.
-
Метою вивчення теми є проблема буття людини, як особлива форма буття. Феномен людини в історії фіософії. Унікальість людини, як біологічної істоти та її соціальна сутність і призначення. Співвідношення природного і соціального в людині. Біологія і культура в генезисі людини. Духовність і проблеми сенсу життя. Людина як моральна істота. Проблема життя та смерті. Людина і Всесвіт.
-
Метою вивчення теми є супільство та його проблеми через призму філософського аналізу. Соціальна філософія в структурі філософського знання. Особливості взаємодії суспільства і природи. Вчення В.Вернадського та Т. де Шардена про ноосферу. Взаємодія суспільства і природи. Екофілософія- філософія майбутнього. Сутність духовного життя суспільства та його складові.
-
Метою теми є визначення і класифікація глобальних проблем. Основні шляхи іх розв'язання. Сучасна НТР та іі наслідки. Філософія як терапія сучасного світу. Ідея сталого розвитку - запорука виживання людства.
-
Мета: з'ясувати сутнсть поняття соціальної реальності як сукупності умов суспільного життя, які виступають перед членами супільства як ідіндивідуальні. Визначити головне завдання суспільства у сфері духовного життя.
-
Мета: розкрити роль науки й техніки у формуванні та розвитку інформаційного суспільства, проаналізувати їхній вплив на трансформацію соціальних відносин, світоглядних орієнтацій та цінностей сучасної людини; сформувати у студентів критичне розуміння взаємозв’язку між науково-технічним прогресом, інформаційними технологіями та культурою; сприяти усвідомленню як позитивних можливостей, так і потенційних загроз, що виникають у процесі розвитку інформаційної цивілізації.
-
Мета: сформувати у студентів цілісне уявлення про філософію науки і техніки як специфічний напрям філософського знання, дослідити її ключові проблеми (раціональність науки, наукові революції, етичні наслідки технічного розвитку), а також розкрити вплив науки і техніки на культуру та сучасну цивілізацію.